СНІД (ВІЛ)

4 894 переглядів
VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 5.0/5 (1 vote cast)

СНІД (ВІЛ)СНІД — це синдром набутого імунодефіциту. СНІД це не хвороба, а синдром, який проявляється різними хворобами, які в свою чергу ведуть до смертельного результату.

Збудником СНІДу вважається вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), який вражає лейкоцити крові і швидко скорочує опір організму до інфекційних і пухлинним хворобам. На даний момент мільйони людей по всьому світу заражені ВІЛ-ом і вже сотні тисяч з них померли від СНІДу.

День за днем  ВІЛ заражає більше 4000 чоловік, в більшості випадком це молоді люди, і ця глобальна епідемія, яка почалася приблизно 20 років тому, продовжує поширюватися по всьому світу, незважаючи на істотні старання на національному та глобальному рівнях.

Симптоми СНІДу

Більша частина носіїв вірусу СНІДу нормально виглядають не відчувають себе хворими. Людина може бути тільки носієм ВІЛ у відсутності проявів симптомів хвороби. Він може не знати про те, що інфікований, коли його кров, сперма, піхвові виділення можуть бути заразними для інших. Крім легких проявів хвороби, в тому числі висока температура тіла, біль у горлі і висип, в основної маси ВІЛ-інфікованих людей хвороба не проявляється на протязі перших приблизно 5 років в наслідку інфікування. Споконвічні клінічні прояви СНІДу притаманні майже всім іншим хворобам.

Найпоширеніші симптоми СНІДу:

Незмінне почуття втоми

Понос

Виразки в порожнині рота

Збільшення лімфовузлів

Відсутність апетиту

Нічна пітливість

Лихоманка

Стрімка втрата ваги

Але, ці симптоми можуть викликати й інші хвороби, не обов’язково це може бути СНІД. У стадії клінічних проявів СНІДу долучаються різні інфекційні та пухлинні хвороби, наприклад: запалення легенів, ракове ураження шкіри.

Незабаром у наслідку інфікування імунна система починає виробляти антитіла, намагаючись нейтралізувати вірус. Їх можливо з легкістю виявити при лабораторному дослідженні крові, зробленому як мінімум через 3 місяці у наслідку можливого моменту інфікування. У разі підозрілого ефекту необхідно повторити тест приблизно через 6 місяців після інфікування. Підсумок аналізу зберігається в секреті і розповідається комусь лише при дозволі пацієнта.

Як відбувається зараження СНІДом:

Інфікування ВІЛ походить від зараженої людини як правило статевим шляхом. Цілком імовірно крім того інфікування через кров, при пологах і годуванні груддю.

Статевий шлях зараження:

У інфікованого чоловіка вірус присутній в спермі і в крові, а у жінки — в піхвових виділеннях і в крові, навіть менструальної. Зараження цілком імовірно як при вагінальних, так і при анальних і оральних контактах. Ризик зараження ВІЛ збільшується при наявності більше 1-го статевого партнера і випадкових статевих взаємозв’язках.

Інфікування через кров:

Інфікування зможе відбутися при попаданні в організм крові іншого зараженої людини. Це цілком ймовірно при переливанні зараженої крові або ж застосуванні медичних голок, якими скористався заражений вірусом людина, а ще через погано простерилізовані мед прилади та шприци. Ризик інфікування високий у наркоманів, які часто впорскують собі наркотики використаним іншими шприцом.

Інфікування від матері дитині:

Малюк зможе заразитися від хворої матері внутрішньо утробно, під час пологів, також при годуванні груддю.

Не потрібно випробувати панічний переляк зараження, тому ВІЛ не передається при звичайному спілкуванні з інфікованими особами.

Ви не заразитеся СНІДом :

Повітряно-крапельним шляхом

Обіймах, рукостисканнях і поцілунках

Користуванні громадським туалетом або басейном

Використанні предметів домашнього побуту

Контакті з тваринами

Ви не заразитеся СНІДом якщо доторкнетеся до ручки дверей

При укусах комах (комарів)

Так само не можна заразиться СНІДом через продукти харчування

Профілактика СНІДУ

Кращим методом попередження інфікування СНІДом вважається застосування презерватива. Їм потрібно скористатися у всіх випадках, коли немає твердої переконаності в тому, що партнер не інфікований. Рекомендовано обмежити кількість статевих партнерів, ігнорувати випадкових статевих взаємозв’язків і зовсім не користуватися використаними ін’єкційними голками.

Лікування СНІДУ

Лікування хворих СНІДом включає в себе використання антивірусних препаратів, які знищують репродукцію вірусу.

У наслідку підтвердження діагнозу СНІД характеризують підходи до подальшого ведення хворих.

Терапію вибирають індивідуально для кожного пацієнта, яка базується на ступені ризику. Рішення про те, коли починати терапію, слід приймати залежно від ризику прогресування ВІЛ-інфекції та вираженості імунодефіциту. У разі якщо антиретровірусна терапія буде почата до появи імунологічних і вірусологічних симптомів, то її позитивний результат зможе виявитися більш вираженим і тривалим.

Антивірусна терапія призначається пацієнтам, які хворі на СНІД, починаючи зі стадії гострої інфекції. Основним принципом лікування СНІДу, як і інших вірусних захворювань, вважається своєчасне лікування головною хвороби та її ускладнень, спочатку пневмоцистної пневмонії, саркоми Калоші, лімфоми ДНС.

Вважається, що зцілення опортуністичних інфекцій, саркоми Капоші у пацієнтів, які хворі на СНІД зобов’язане проводитися високими дозами ліків, хіміопрепаратів. У момент вибору лікувального засобу, крім обліку чутливості, потрібно буде враховувати переносимість його пацієнтам, також функціональний стан його бруньок пов’язаних із загрозою акумулювання речовини в організмі. Підсумки терапії залежать від старанності дотримання методології та необхідної тривалості лікування.

Саме в цей момент для лікування інфекцій, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, і саркоми Капоші використовується пролонгована терапія тривалістю більше 6 тижнів. Її схема залежить від фази та активності хвороби.

Присутня досить велика кількість рекомендацій та систем, що регламентують дози і методи впровадження речовин, і майже що будь-який фахівець дотримується особистої схеми. Звичайно лікування СНІДу починають з великих доз антибіотика або ж іншого хіміопрепарату, при потребі використовують їх комбінацію. У подальшому хворі приймають речовини в базальних дозах до того часу, поки активність процесу не буде знижуватися і припиниться зовсім.

Незважаючи на досить велику кількість речовин і прийомів лікування СНІДу, ефекти терапії саме в даний момент дуже скромні й зовсім не можуть привести до абсолютного лікуванню, так як клінічні ремісії характеризуються лише гнобленням процесу розмноження ВІЛ і в ряді випадків редукцією морфологічних симптомів хвороби, але аж ніяк не повним їх зникненням. У наслідку цього тільки з попередженням розмноження вірусу, по всій видимості, вийти дати організму стабільність до опортуністичних інфекцій і розвитку злоякісних пухлин методом відновлення функцій імунної системи або заміни зруйнованих імунних клітин.

Найчастіше ускладненням при лікуванні СНІДу стають «хімічні перевантаження» медичними препаратами, які використовуються на заключній стадії захворювання проти вірусів, грибків, одноклітинних паразитів. При всьому цьому майже всі пацієнти помирають не від супутніх інфекцій, а від токсичного впливу великих доз медичних препаратів.

Адекватна терапія лікування СНІДу міститься у створенні відповідної для хворого психологічної обстановки, актуальною діагностиці та лікуванні головного, фонових, опортуністичних хвороб, кропіткій диспансерному спостереженні.

VN:F [1.9.22_1171]
Rating: 0 (from 0 votes)
СНІД (ВІЛ), 5.0 out of 5 based on 1 rating

Схожі записи

Не проходьте мимо, а поділіться публікацією в соц.мережах!!!

Будь ласка залишіть свій коментарій нам буде приємно почути вашу думку!

Увага: Комментарії модеруються. Відправляти знову не потрібно. Дякуємо за розуміння!!!